Тема педради: «Забезпечення якості освіти – головна ціль
реформування початкової школи »
Розгяд даної проблеми є надзвичайно актуальним.
В «Національній доктрині
розвитку освіти України у ХХІ столітті» зазначено, що головна ціль реформування
освітньої галузі – підвищення якості освіти. Якість освіти є національним
пріоритетом і передумовою виконання положень міжнародного та національного
законодавства щодо реалізації прав громадян на отримання освіти.
Якісна освіта розглядається сьогодні як
один з індикаторів високої якості життя, інструмент соціальної і культурної
злагоди та економічного зростання. ХХІ століття - час переходу до високотехнологічного
інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень
освіченості всього населення набувають
особливого значення. Аналізуючи стан освіти відповідно до вимог суспільства, слід зазначити,
що за багатьма позиціями її рівень
цим вимогам не відповідає.
В актуальності даної проблеми ( в контексті нашого навчального закладу)
можна переконатися на простому прикладі невідповідності якісних і відносних
показників. Аналіз, відвіданих мною уроків читання, показує високий методичний
рівень їх проведення… Чому ж, перевіряючи техніку читання, ми бачимо такий
значний відсоток учнів, які не
вкладаються в норму?... Тому є як об'єктивні, так і суб'єктивні
причини.
Якість загальної освіти (як
середньої, так і старшої ланки) напряму залежить від якості початкової школи,
що ще раз підкреслює актуальність вибраної тематики. Ніякі інноваційні технології, зміни, методик,
системи оцінювання невиправдані, якщо у 5 клас прийде випускник початкової
школи із технікою читання 50 слів за хвилину, невмінням писати, висловлюватись,
працювати самостійно та ін. Про яку якісну освіту можна говорити, якщо не сформовані
початкові знання і вміння?
Отже, актуальність тематики
педагогічної ради, незаперечна.
Мета педагогічної ради:
· проаналізувати ефективність навчального
процесу з погляду Державних стандартів початкової загальної освіти;
· оцінити успішність навчання з урахуванням
особливостей учнів;
·
узагальнити позитивний педагогічний досвід.
Отримання об'єктивної інформації про якість початкової освіти є важливим тому, що дає змогу
усунути можливі прорахунки та розробити стратегію подальшого розвитку освіти,
зокрема в нашому навчальному закладі.
Це примушує змінювати та
переосмислювати всі фактори, від яких залежить якість
навчально-виховного процесу: структуру, зміст, методи, форми навчання й
виховання, системи контролю й оцінювання, стиль відносин, управлінські рішення,
взаємовідповідальність учасників процесу, напрями фахової підготовки.
Ми повинні зрозуміти, що основним
критерієм оцінювання є Державний стандарт. Протягом цього
року тривало обговорення проекту Державного стандарту початкової освіти. В
обговоренні цього стратегічного документа взяли участь і педагоги нашої школи.
Ми надіслали низку пропозицій щодо нових підходів у реформуванні освітнього
середовища, оскільки розуміли, що від участі нас – вчителів-практиків, в керуванні
процесом переведення всієї системи у новий стан – залежить забезпечення високих стандартів
якості освіти.
Державний стандарт
є багатофункціональним. Його функції: збереження єдиного освітнього простору в
державі; посилення стабілізуючої і регламентуючої ролі школи у системі
неперервної освіти;
забезпечення еквівалентності здобуття середньої освіти у різних формах;
визначення рівнів загально-освітньої підготовки як базису наступності (дошкілля
– школа – ПТУ – ВНЗ).
Проаналізуємо систему роботи відповідно до галузей Державного стандарту.
До них відносяться: мова і література, математика, людина і світ,
технології, здоров’я і фізична культура.
Кожна освітня галузь відображає
той чи інший сегмент
загальної культури людства і свого народу. Чинне місце серед них посідає
українська мова.
Якість початкової освіти є
інтегрованим результатом, що визначається взаємодією багатьох детермінантів,
одним із показником якого є успішна адаптація першокласників. Адже від рівня
сформованості загальнонавчальних компетентностей малят буде залежати якість і
результативність випускника 4 класа.
Система відвіданих уроків
показує, що вчителі перших класів розуміють, яку важливу роль мають перші дні
дітей в школі, для забезпечення подальшого якісного освітнього середовища.
Власюк Галина Євгенівна
працює над підвищенням рівня учбової мотивації, практикуючи на уроках навчання
грамоти завдання евристичного
характеру, розвиває мовлення,
створює при цьому сприятливий психологічний клімат в колективі, адже, саме
клімат є базисом первинної адаптації
малюків, основою для формування загальнонавчальних компетентностей. Худік Ганна
Іванівна звертає увагу на розвиток навичок самоорганізації, створює 6 – річкам
ситуації успіху, формуючи цим позитивне ставлення до навчальної діяльності, для
цього використовує різноманітні ігрові моменти, прийоми казкотерапії. Тимчук
Ольга Олександрівна на етапі адаптації
першокласників вдало поєднує інтеграцію
і міжпредметні зв’язки.
Як ми бачимо вдалий
синтез змістового наповнення уроків з оптимальними формами і методами забезпечують якісну освіту учнів,
що в свою чергу підкреслює високий рівень професійності наших вчителів.
На жаль, контроль
адаптації показав і інший бік медалі,
який ми намагаємося не помічати – це дезаптація. В класах виявлені
малюки не здатні в повному об’ємі сприймати дидактичний матеріал, у яких не
сформовані елементарні організаційні навички, помітна неадекватна поведінка.
Чи знаєте ви, що майже в кожному класі є
учні, які, за згодою батьків, двічі закінчували перший клас. Про що говорить статистика? Я співвіднесла показники невстигаючих
першокласників з їх віком і статтю. 65% від загальної кількості – це хлопчики,
яким на 1 вересня було 5 років. Ще є
категорія дітей з соціально – неблагополучних сімей, котрі були направлені на
навчання в спеціалізовані заклади.
Отже, висновок, я думаю, очевидний
- нам є над чим замислитись, потрібно активніше залучати до співпраці
психолога, логопеда, вихователів дитсадочків, намагатися виявляти таких дітей
ще до початку занять, бо лише спільними зусиллями і взаємодією ми зможемо розв’язати цю
проблему.
Якщо в першому класі
якість знань перевіряють лише опосередковано: вербально і спостереженням, то в інших
класах існують чіткі критерії відповіно до Державного стандарту.
Сьогодні я буду говорити
мовою цифр. Засобом отримання об'єктивної інформації про стан освіти є
моніторингові дослідження.
Саме вони дають
змогу порівнювати рівень навчальних
досягнень школярів, а тому є підставою для коригування навчального процесу.
Пропоную проаналізувати динаміку якості вивчення української мови від 3-х до 5-
х класів. Перед вами зведені дані про успішність учнів 3-х класів з української
мови. Якість -53,8%. Перевіряли сформованість лінгвістичних та комунікативних
компетентостей. Перевірна робота показала, що лексичний запас слів у дітей ще
незначний, їм важко розрізняти пряме і переносне значення слів, якщо вони
введені в речення.
Вирішальна роль у
поліпшенні якості початкової освіти належить вчителю. На уроках української
мови Руй Тетяна Іванівна використовує різноманітні тестові завдання під час
проведення поточного й тематичного оцінювання, широко практикує тестування не
тільки, як контрольну форму перевірки знань, умінь і навичок школярів, але і як
продуктивний навчальний прийом, відпрацьовує у школярів навички виконання
тестових завдань різних форматів і різного ступеня складності. Кухарець Наталія
Володимирівна реалізує принцип цілісного і осмисленого сприйняття мовного
матеріалу.
Про високу якість мовної освітньої галузі говорить стабільна
результативність на українознавчих конкурсах. Перед вами призери та лауреати
конкурсів ім.. П.Яцика, та Соняшника.
Порівняємо динаміку
рівнів якості знань української мови у 4-х класах і знання цих же учнів у 5-х
класах
Зверніть увагу на те, що якість освіти при тематичному оцінюванні була
близько 68%, а на ДПА -70,7%. Звичайно, нам приємно спостерігати таку позитивну
динаміку, але об’єктивну картину ці показники не передають.
А тепер порівняємо ці гістограми з відповідними 5-ми класами. Значно
виріс початковий рівень. Рівень якості впав і становить порівняно з 4-ми
класами
-12,1%.
Проте,
управління якістю початкової освіти неможливе без його
адекватної
оцінки. На нашу думку, існуюча оцінна система не відповідає
оптимальному виміру
якості, вона потребує істотного перетворення.
Красномовно про це говорить наступний слайд.
Числа, які вражають
своєю величчю. Уявіть, що 96,6% дітей правильно записали іменники в орудному
відмінку. Філологи розуміють складність цього випадку. Наскільки об’єктивні ці
показники? Однією з причин таких блискучих
результатів є форма проведення ДПА, коли учні практично напам’ять знають
відповіді тестів і лише в практичній
частині, де потрібно було самостійно написати твір, показали свої знання.
Ще більш несподіваними є
результати читання, до яких ми повернемося пізніше. Значення предмета читання
важко переоцінити. Головним завданням курсу є формування в учнів повноцінної
навички читання як базової у системі початкового навчання, ознайомлення учнів з
дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного
вивчення літератури в основній школі. Тому особливої уваги заслуговує якість
освіти цієї галузі.
Тести виявили рівень знань і
умінь випускників сприймати,
розуміти, аналізувати літературні і навчальні тексти різних видів, з
використанням елементарних літературознавчих понять, створювати власні
висловлювання за змістом прочитаного. Аналіз "відкритого" завдання,
яке передбачало побудову письмового висловлювання з елементами оцінки подій,
поведінки персонажів з прочитаного твору, виявив, що 17 відсотків учнів не
змогли повно й послідовно викласти власні думки, аргументувати власні
твердження. З цієї
причини необхідно посилити орієнтацію початкового мовного курсу на мовленнєвий
розвиток учнів.
Але загальна якість знань – 91,4%.
А тепер пропоную розглянути іншу діаграму.
Що показує моніторингове
дослідження техніки читання? Якість - 61,6%, але й початковий рівень 17,7 %. Що
це означає? В кожному класі є учні, які
ледве-ледве читають. Які проблеми постануть перед цими школярами? Прірва між
успішними і невстигаючими в середній і старшій школі буде лише зростати, тому
що доведено, що техніка читання менша за
90 слів не дає змоги навіть найстараннішій
дитині вирватися із лав аутсайдерів. Привертає увагу якість знань 4 - х
класів, особливо високий рівень читацьких навичок в 4- А класі. Мезріна Лідія
Іванівна ефективно впроваджує в навчально-виховний процес техніку швидкочитання
в поєднанні з елементами розвивального навчання. Абсолютно-унікальньною є
матриця побудови її уроків, де кожне запитання, завдання має чіткий дидактично
– розвивальний вектор направлений, як на швидкість, так і на свідоме розуміння
прочитаного .
Казімірова Валентина Дмитрівна працює над підвищенням рівня читацької
мотивації шляхом розвитку пізнавальної активності учнів на уроках та в
позаурочний час.
Та все ж хочу зазначити, що кожен вчитель початкових класів повинен
активізувати роботу над підвищенням техніки читання, як одного із головних
детермінантів успішності і якості.
Початковий курс математики є складовою
системи неперервної математичної освіти, яка узгоджується з дошкільною освітою
і курсом математики основної школи.
Мета освітньої
галузі полягає у формуванні в учнів математичної і ключових компетентностей,
необхідних для їх самореалізації у швидкозмінному світі.
Розглянемо гістограми рівнів
математичних знань в динаміці. Прослідковується таж сама тенденція, що і в
інших галузях: високий рівень якості на ДПА, і зниження в 5-х класах. Отже в
4-х клссах на тематичних оцінюваннях якість знань дорівнювала 57,4%, на ДПА –
68,7%. Позитивна динаміка становить +11,3%. Зверніть увагу на низький показник
початкового рівня, а тепер порівняйте з
5-ми классами.
Якість освіти
понизилася на 20,1%. Пильно придивіться до діаграми 5-А. Домінує початковий
рівень навчання. Це значне падіння якості освіти, яке потребує глибокого
аналізу причин і відповідно їх пошуку вирішення.
Діюча система навчання передбачає в
основному теоретичну діяльність учня та вчителя. Навчання практичним діям, які
базуються на отриманих знаннях, розвиток практичних навичок учнів посідають
досить скромне місце. У результаті ми щоденно стикаємося з фактами, коли учні,
знаючи правила та закони, не вміють їх використовувати у практичній діяльності, а це в свою чергу
впливає на якість знань. Корисним і
цікакавим є досвід Кирилюк Ніни Устимівни по
формуванню предметних
математичних компетентностей, який зорієнтований на застосовування умінь та навичок діяльності під час розв’язування
навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач. Отже, всім нам потрібно
працювати над покращенням рівня якості математичної освіти, щоб в 5 класі ми не
спостерігали такі різкі зміни успішності учнів.
Нас скрізь оточує якість, ми
вибираємо якісне життя, яке складається з якісних продуктів, якісного сервісу і
ослуговування, якісної медицини і, звичайно, якісної освіти. Напередодні Нового
року хочу всім побажати більше якості в
побуті, професійній діяльності, в особистому житті.
Нехай якість стане справжнім брендом, а висока якість освіти й надалі
буде візитною карткою нашої школи.
Хочу завершити свій виступ словами Кіплінга:
Освіта — найвеличніше із земних благ,
якщо вона найвищої якості.
Інакше вона абсолютно не
потрібна.