13:08 Фото екскурсія по музею школи. |
Мабуть, кожен учень
вважає, що найкращою школою і в Україні, і в світі є його школа, та, в
якій він навчається - і це правильно. Ми ж переконані, що найкраща школа – це
наша школа, і зараз ми будемо переконувати у цьому вас. Літопис шкільних поколінь. 1.Наші випускники. 2. Вчителі нашої школи, які тут й навчались. Оскільки наша школа - найкраща, то всі наші учні її дуже люблять. Деякі люблять так сильно, що ніяк не можуть з нею розпрощатись навіть після закінчення. Мабуть, тому багато вчителів нашої школи є нашими випускниками. На цьому стенді - їх фотографії. 3. Наша гордість.
Гамов В’ячеслав Георгійович - голова комітету фізичної культури і спорту, член олімпійського комітету України. Смичок Василь Бориславович - професор, доктор медичних наук, директор науково-дослідного інституту в Мінську. Головчан Володимир Терентійович – професор, доктор фізико-математичних наук. Царук Ніна Василівна - професор, завідуюча кафедрою сучасної української мови Чернівецького національного університету. Ковальчук Сергій Станіславович – декан факультету прикладної математики та комп’ютерних технологій Хмельницького національного університету. Парфенюк Василь Олександрович - Почесний академік Академії соціальних технологій та місцевого самоврядування Росії. 4. Нашого цвіту – по всьому світу. Нашого цвіту по всьому світу - розкидала доля наших випускників по всіх континентах. В 16 світу навчаються та працюють випускники нашої школи: Андрій Березенський - учасник республіканської олімпіади з фізики, зараз викладає в університеті в Сеулі; Оксана Смолійчук - двічі призерка обласних олімпіад з математики, була президентом міжнародної студентської організації AIESEC Києва, віце-президентом AIESEC Словенії, працювала у відомих світових фірмах: ”Nike”, DHL, SHELL. Зараз працює в Світовому банку в Гонконзі; Таня Нікітіна – золота медалістка, працює фотомоделлю в Німеччині. Школа сьогодні. 2. Наші таланти. Не бракує нам й переможців різних інтелектуальних конкурсів і олімпіад. Щороку наші учні завойовують перше місце у нашому місті за підсумками міських предметних олімпіад. Вони стають і призерами обласних, і учасниками Всеукраїнських олімпіад. На цьому стенді ви бачите їх фотографії. Світ наших захоплень. 1. Сходинки до Олімпу. Факти свідчать про те, що наші учні не тільки розв’язують задачі, пишуть твори, говорять англійською, вони ще й найкраще бігають, стрибають, грають у футбол та баскетбол. Кожного року наші спортсмени здобувають перемогу в міській спартакіаді школярів. Ці кубки та дипломи - лише мала частина здобутих ними перемог. Сам В’ячеслав Георгійович Гамов, випускник нашої школи, а нині голова комітету фізичної культури і спорту, член олімпійського комітету приїжджає нагороджувати кращих з найкращих. 2. Гори кличуть. Кожна школа, як і кожна людина повинна мати щось особливе, що відрізняє її від інших. Розумні діти і хороші спортсмени є в багатьох школах, але таких туристів, як у нас, ви не побачите більше ніде. Хоча наша школа й не є школою туристичного спрямування, але туризмом у нас «боліють» майже всі учні і навіть вчителі. Судіть самі - протягом останніх років вони двічі займали друге місце в Україні і двічі ставали переможцями Чемпіонату України зі спортивно-туристичних подорожей серед учнівської та студентської молоді. А 8 серпня 2008 року наші туристи піднялись на найвищу вершину Європи – західну вершину Ельбрусу. Звичайно, таких результатів досягти непросто і ми цим пишаємося. Є в нашій школі свої туристичні традиції. Кожен рік 27 вересня всі 800 учнів та 60 вчителів школи на чолі з Андрієм Даниловичем прямують в ліс відзначати Всесвітній день туризму. Сценарій свята розробляє шкільне міністерство туризму та екскурсій. Щороку сценарій змінюється, але залишається головне – кожен учень школи робить те, що йому найбільше до вподоби: орієнтується за легендою і компасом, ставить намет або в’яже туристські вузли на дистанції «Туристські уміння», долає смугу перешкод або просто показує, наскільки гарно вміє співати туристичні пісні. На цих фото ви бачите, що витворяють наші учні на змаганнях. Звичайно, щоб подолати такі жахливі перешкоди, потрібно добре знати, як користуватись ось цими спеціальними пристроями – карабінами, жумарами, вісімками. Знає вся Славута, що є в нашій школі люди, для яких слово «канікули» неодмінно означає «похід», «гори». Нами пройдена не одна тисяча кілометрів карпатськими стежками – зовсім небагато місць лишилось в Карпатах, де б не ступала нога славутського туриста. На стенді - фотографії з наших походів: Карпати, Крим, Кавказ. Туризм як вид спорту – річ не проста, адже найкоротший маршрут І категорії складності – це щонайменше 130 км. В поході, який зайняв І місце на чемпіонаті України, наші учні разом з директором пройшли 200 км. Керівник групи заповнює маршрутну книжку, яку затверджує маршрутно-кваліфікаційна комісія. Після походу вона ж видає учасникам довідки про залік походу, які дають право на участь в поході вищої категорії складності. Двічі маршрути походів проходили українсько-румунським кордоном, йшли наші туристи прямо нейтральною смугою. На це прикордонники видають спеціальний дозвіл. Якщо група піднялась на вершину чи перевал, вона повинна підтвердити це ось такою контрольною запискою, яку залишила там попередня група. Маршрутна книжка, довідки про залік подорожі, дозвіл на перебування в прикордонній зоні, контрольні записки, звіти про походи – це все можна побачити на цьому стенді. А на цих фото - наш похід по Кавказу, який закінчився сходженням на Ельбрус. Кавказькі вершини – це далеко не Карпати. Вище 3,5 тисяч метрів там лежать вічні сніги та льодовики. Щоб долати снігові схили, потрібно спеціальне спорядження – кішки та льодорубу. На стенді - фотографія гірського масиву Ельбрусу зі супутника та сертифікати про сходження на Ельбрус, які видає Ельбруський пошуково-рятувальний загін. Завершує експозицію невеличка колекція камінців. Ці камінці приїхали в рюкзаках наших туристів з різних куточків світу. Тут є й дуже знайомі нашим очам і ногам камінці з Говерли, Сивулі, Лопушної, рожевий мармур з Мармаросів; вже трохи знайомі камінці з кавказького перевалу Балкбаши та Ельбрусу; поки ще незнайомий камінець з Французьких Альп, де бував наш директор.
|
|
Всього коментарів: 0 | |